«Підтримати Україну, захистити Європу»: у Брюсселі Київський Безпековий Форум об'єднав високопосадовців ЄС, НАТО та України
28 жовтня у Брюсселі відбулася спеціальна подія Київського Безпекового Форуму «Підтримати Україну, захистити Європу» (Support Ukraine, Defend Europe), яка об'єднала високопосадовців Європейського Союзу, НАТО та України, провідних політиків, військових, дипломатів і міжнародних експертів.
Захід пройшов в історичній бібліотеці Сольве та став першою подією високого рівня, організованою новоствореним Офісом Київського Безпекового Форуму в ЄС.
Учасники обговорили нагальні оборонні потреби України, захист енергетичної інфраструктури напередодні зими, посилення міжнародної підтримки та формування нової архітектури європейської безпеки. Ключовою темою дискусій стала необхідність розглядати підтримку України не лише як допомогу державі, що протистоїть російській агресії, а як невіддільну складову захисту всієї Європи.
Голова Київського Безпекового Форуму, експрем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, відкриваючи захід, наголосив, що єдиний шлях до справедливого миру — посилення тиску на росію та збереження єдності міжнародних партнерів України.
За його словами, путін готовий припинити війну лише на власних умовах, а його заяви про готовність до переговорів не свідчать про справжнє прагнення миру. «Єдиний спосіб досягти миру – це закрутити гайки путіну, чинити на нього шалений тиск. І ми маємо достатньо інструментів та важелів, щоб це зробити», – заявив голова КБФ.
Він підкреслив, що партнери України мають необхідні ресурси для посилення підтримки, зокрема джерелом цих коштів можуть бути заморожені російські активи на близько 300 мільярдів доларів. Вирішальним чинником залишається політична воля до спільних дій.
Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен наголосила на важливості українського досвіду для зміцнення технологічної та оборонної спроможності Європи.

За її словами, Європейський Союз має посилювати власний технологічний суверенітет, зменшувати стратегічні залежності та розвивати критично важливі технології, зокрема в сферах штучного інтелекту, кібербезпеки й супутникового зв'язку. Вона також звернула увагу на зростання російських гібридних загроз та інформаційних операцій, спрямованих на послаблення європейської єдності й підтримки України.
Заступниця Генерального секретаря НАТО Радмила Шекеринська підтвердила непохитність підтримки України з боку Альянсу та наголосила на нагальній потребі посилити українську протиповітряну оборону.
«Кожна ракета-перехоплювач на наших складах має значення. Але кожна ракета-перехоплювач у руках Збройних Сил України означає, що ми рятуємо життя щодня і щоночі», – заявила вона.

Шекеринська повідомила, що через ініціативу PURL та американську програму Foreign Military Sales Україні вже передано критично важливе військове обладнання на суму 10 мільярдів доларів, зокрема засоби протиповітряної оборони.
Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов наголосив, що Україна вже сьогодні є важливим учасником забезпечення європейської та євроатлантичної безпеки.
За його словами, співпраця України з НАТО дедалі більше ґрунтується не лише на потребі в допомозі, а й на унікальному бойовому досвіді, оборонних спроможностях і практичних знаннях, якими Україна може поділитися із союзниками. Він підкреслив, що Україна залишатиметься невіддільною складовою європейської безпеки незалежно від строків набуття членства в НАТО, а її майбутнє членство в ЄС посилить стійкість і безпеку всього Європейського Союзу.

Окрему увагу учасники приділили енергетичній безпеці України напередодні зими під час панельної дискусії «Зима під ударами: чи зможе Європа відповісти на виклик?» (Winter Under Attack: Will Europe Rise to the Challenge?).
Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко попередив, що російські удари по електромережах і підстанціях загрожують відключеннями навіть за наявності достатніх генерувальних потужностей.
За його словами, росія намагається розділити об'єднану енергосистему України на ізольовані частини. Найбільше від цього можуть постраждати Київ, центральні та східні регіони.
За найгіршого сценарію, якщо інтенсивність атак збережеться, електроенергія в Києві може подаватися переважно на об'єкти критичної інфраструктури, а населення матиме світло лише дві-три години на добу. Водночас Тімченко висловив сподівання, що Україні вдасться уникнути такого розвитку подій.
Він наголосив, що головним викликом залишається нестача засобів активного захисту енергетичних об'єктів, насамперед боєприпасів для ППО. Кілька масованих атак можуть знищити результати багатомісячного відновлення інфраструктури.
Глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук заявила, що для захисту української енергетики недостатньо лише протиповітряної оборони та інженерного укріплення об'єктів. Необхідний також проактивний захист — далекобійні удари по російських пускових установках ракет і безпілотників та підприємствах оборонної промисловості.
За її словами, ініціатива PURL залишається головним джерелом критично важливих засобів ППО для України, зокрема ракет-перехоплювачів Patriot. Водночас найбільшою перешкодою для отримання додаткових ракет зі складів союзників часто є не обмеженість запасів, а недостатня політична готовність ухвалювати відповідні рішення.
Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала міжнародних партнерів перейти від заяв до конкретних дій.
«Це ракети-перехоплювачі, конкретні види боєприпасів, засоби радіоелектронної боротьби. І, безумовно, трансформатори, спеціальне ремонтне обладнання, Фонд підтримки енергетики, а не співчуття — ось що потрібно саме зараз», — заявила вона.
Парламентарка також наголосила на необхідності посилення санкційного тиску на росію та участі Європи в майбутніх переговорах щодо завершення війни.

Глава Місії України при ЄС Тарас Качка підкреслив, що об'єднання української та європейської енергосистем довело свою ефективність під час повномасштабної війни. а через Фонд підтримки енергетики України вже акумульовано понад 2 мільярди євро для закупівлі необхідного обладнання.
Він закликав ЄС посилити підтримку децентралізованої генерації, щоб житлові будинки та підприємства були забезпечені електрикою навіть у разі пошкодження загальної електромережі.
Колишня міністерка фінансів України, член Ради безпеки КБФ Наталія Яресько наголосила, що міжнародна підтримка має забезпечувати Україні не лише можливість виживати, а й умови для економічного розвитку та перемоги. «Стійкість — це лише виживання. Виживання — не наша мета. Ми, український народ, хочемо процвітати. Ми хочемо, щоб наша країна процвітала», — заявила вона.
Яресько закликала прискорити фінансування оборонних та економічних потреб України, зокрема використовуючи заморожені російські суверенні активи. Вона застерегла, що затримки з допомогою лише збільшують майбутні витрати для Європи.
Колишній спеціальний представник США з питань переговорів щодо України Курт Волкер наголосив, що Україна має продовжувати захищатися, зокрема завдавати ударів по російській військовій логістиці та джерелах фінансування війни. Він назвав таку стратегію правильною та підкреслив, що найбільш надійною основою підтримки України у США залишаються американське суспільство й Конгрес.
Говорячи про перспективи мирних переговорів, Волкер виступив за повне, негайне та безумовне припинення вогню, хоча й висловив сумнів у готовності путіна погодитися на нього.
Ще однією ключовою темою заходу стала дискусія «Боротьба України — оборона Європи: час діяти разом» (Ukraine’s Fight, Europe’s Defence: Act Together Now), присвячена українському досвіду ведення війни, військовій підтримці та порушенням міжнародного гуманітарного права з боку росії.
Офіцер протиповітряної оборони 1-го корпусу «Азов» майор Владислав Євсеєв розповів про ситуацію на Донбасі, де українські підрозділи щодня стикаються з новими безпілотниками, ракетами та іншими загрозами, але продовжують захищати українську землю.
Він наголосив, що Україні потрібні не лише додаткові системи ППО та ракети, а й можливості знищувати російські засоби нападу та посилювати санкційний тиск на агресора.
«Ми повинні діяти не завтра, не наступного тижня. Нам потрібно діяти зараз», — закликав військовий. Євсеєв розповів про свою п'ятирічну доньку, яка вже розрізняє рівні повітряної тривоги та знає про загрози ракет і безпілотників. За його словами, українські військові борються не просто за виживання, а за майбутнє своїх дітей і незалежної держави.
Ветеран морської піхоти, колишній військовополонений капітан Юліан Пилипей, який провів два з половиною роки в російському полоні, розповів про систематичні катування, голод і психологічний тиск на українських військовополонених та цивільних.
За його словами, система утримання полонених у російських в'язницях ґрунтується на трьох складових — страху, болю та голоді, до яких додається повна інформаційна ізоляція.
За оцінкою військового, у російському полоні досі можуть перебувати від п'яти до семи тисяч людей. Він наголосив, що міжнародні гуманітарні організації не мають належного доступу до місць утримання українських полонених.
Колишній начальник Штабу оборони Великої Британії адмірал сер Тоні Радакін, реагуючи на свідчення українського морпіха, відзначив його мужність і рішення після звільнення з полону знову повернутися до військової служби. «Саме через такі вчинки Україна переможе в цій війні. Саме тому росія програє цю війну», — заявив Радакін.
Він наголосив, що Захід вивчає український досвід ведення сучасної війни, зокрема стрімкий розвиток безпілотних технологій, здатність швидко адаптуватися та поєднувати військові, політичні, дипломатичні й економічні інструменти. Водночас Радакін закликав партнерів України мобілізувати додаткові ресурси для підтримки її обороноздатності та економічної стійкості.
Колишній голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер назвав російську війну проти України свідченням глибокої кризи міжнародного порядку.

«Я думаю, що те, що ми бачимо в цій війні, — це повний моральний провал сучасного світу», — заявив він.
Бауер наголосив, що через 81 рік після завершення Другої світової війни світ знову стикається з масовими порушеннями міжнародного гуманітарного права, тоді як політичні дискусії часто зосереджуються на грошах, територіях і можливості відновлення бізнесу з росією.
Член Ради безпеки КБФ Данило Лубківський підкреслив, що підтримка України є питанням безпеки всього демократичного світу, зокрема Сполучених Штатів.
«Якщо росія переможе, а Україна зазнає поразки, світ, який ми знаємо, перестане існувати. І Америка, якою ми її знаємо, також перестане існувати», — заявив він, коментуючи дискусії щодо ролі американської допомоги.
Лубківський також закликав міжнародну спільноту приділяти більше уваги долі тисяч українських військовополонених, назвавши нездатність міжнародних інституцій захистити їхні права кризою всієї гуманітарної системи.
Він висловив сподівання, що Київський Безпековий Форум та його Офіс у ЄС продовжать привертати міжнародну увагу до проблеми українських полонених.
Окремі відеозвернення до учасників заходу записали член Ради безпеки КБФ, командувач Центрального командування США у 2008–10 роках, директор ЦРУ США у 2011–12 роках, генерал Девід Петреус; та міністр оборони Бельгії Тео Франкен. Девід Петреус наголосив на успіхах України на полі бою та в тилу Росії, зазначивши, що українські сили здатні завдати таких втрат, за яких Путін усвідомить неможливість продовжувати війну. Тео Франкен, своєю чергою, підкреслив, що Україна сьогодні сильніша й стабільніша, ніж у попередні роки, а Росія не має шансів завоювати решту Донбасу. Обидва звернення містили спільний ключовий меседж: Україна продовжує боротьбу, але її здатність чинити опір безпосередньо залежить від послідовної підтримки міжнародних партнерів.
Спеціальна подія «Підтримати Україну, захистити Європу» започаткувала серію міжнародних заходів Офісу Київського Безпекового Форуму в ЄС.
Офіс, створений за ініціативи Арсенія Яценюка та зареєстрований у Бельгії відповідним королівським указом, має розгорнути повноцінну діяльність у 2027 році. Він стане постійною платформою для політичного й експертного діалогу з інституціями ЄС і НАТО, урядами та парламентами європейських держав, аналітичними центрами й громадянським суспільством.
Серед головних напрямів його роботи — сприяння перемозі України, вступу до ЄС і НАТО, зміцненню оборонної співпраці, відбудові України, притягненню росії до відповідальності та повноцінній участі України у формуванні майбутньої архітектури європейської безпеки.
Дивіться відео події за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLex1JKJrl5HA








