Адмірал з НАТО
Увечері 20 березня до Києва прибули чисельні іноземні делегації. Вони оселилися в готелі з вікнами на Дніпро на столичній набережній. Один із гостей — лейтенант-адмірал Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО, сивочолий підтягнутий 61-річний чоловік, чию військову виправку можна було помітити попри цивільний одяг. Він приїхав на запрошення Арсенія Яценюка та його Фонду.
Пізніше Роб Бауер розповість про свій візит. Це «перша військова делегація НАТО, яка відвідала Україну після широкомасштабного вторгнення». Приїзд адмірала додавав ваги великому представництву іноземців, до числа якого входили діючі посадовці, дипломати, військові, представники НАТО і ЄС, громадські діячі та журналісти.
Їхні прізвища, посади і ранги будуть зазначені у спеціальному буклеті з порядком денним Київського безпекового форуму (КБФ), який розпочинав свою роботу наступного ранку 21 березня у місцевій конференц-залі.
Ілюзія мирного Києва
По приїзді в готель іноземні панелісти поділяться першими емоціями. Вони очікували потрапити у зону бойових дій, а опинилися у сучасній європейській столиці. Ілюзія про мирний Київ рухне за кілька годин. Під ранок росія здійснить одну з найбільш масованих повітряних атак, випустивши по столиці України 29 крилатих та дві балістичні ракети.
Всі повітряні цілі будуть збиті українськими силами ППО і ПРО. В інтерв'ю журналістам Роб Бауер не приховуватиме захоплення нашими зенітниками: «Це дивовижно», — і розповість, що кілька годин був змушений провести у бомбосховищі.
Одна зі збитих ракет впаде за кілька сотень метрів від готелю, змусивши здригнутися будівлі на набережній. Фотографії розкиданого на київському Подолі залізяччя оперативно розлетяться телеграм-каналами.
Російський диктатор представникам західних країн: «Ви — також ціль»
У дводенній програмі Київського безпекового форуму було передбачено понад 80 промовців. Частина делегацій, які намагалися встигнути на подію зранку, об'їжджали місця, перекриті поліцією і ДСНС через падіння уламків. «Коли твій сусід — агресивна путінська диктатура, сучасна європейська столиця може виглядати і так», — висновок був очевидний тим, хто щойно спостерігав за життям атакованого Києва. Як і те, що війна може прийти в інші міста Європи, як прийшла сюди.
До початку події в кулуарах точилися розмови про меседж путіна учасникам Форуму. Наказ відправити ракети на Київ, куди приїхали представники західних країн, міг означати: «Вбиватиму надалі, мене ніщо не зупинить, ви також ціль». Одними з адресатів такого меседжу могли бути високопоставлені посадовці НАТО. Ця версія виглядала правдоподібно з огляду на майбутній, у липні, саміт Альянсу у Вашингтоні, де знову стоятиме питання членства України. Та навряд чи кремлівський диктатор був таким перебірливим — його послання, поза сумнівом, стосувалося всіх учасників і урядів їхніх країн.
«Переможемо разом»
Програма Форуму передбачала понад півтора десятка панелей. Від ситуації на полі бою і термінової військової допомоги Україні - до виборів президента Сполучених Штатів і бачення стратегії Заходу та України. Гасло «Україна каже світу: переможемо разом!» запрошувало інші країни не відступати, не стомлюватися, стояти поряд і боротися з агресією, загрозою Європі і світу. Це знайшло своє відображення під час виступів.
Сам Форум організатори присвятили 10-й річниці підписання політичної частини Угоди про асоціацію України з ЄС. 21 березня 2014 року від імені України її підписав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, голова Київського безпекового форуму.
Через відмову Віктора Януковича від Угоди у 2013 році люди вийшли на Майдан. Угода про асоціацію історична як за фактом підписання, так і за змістовною частиною, оскільки її виконання вимагало модернізації країни відповідно до взятих зобов’язань.
У 2014−2016 роках Україна відчайдушно вибиралася з багна успадкованого «совка». Один із найбільш яскравих досягнутих результатів — безвіз з ЄС. Завіса між Україною і Європою впала 8 років тому. Це досягнення заслужено вписано в актив Арсенія Яценюка, який зі своїм постмайданним урядом реалізовував масштабну програму зближення. За ці роки Україна здійснила прогрес і сьогодні перебуває на стадії переговорів щодо вступу до Європейського Союзу.
Україна повинна перемогти. Дайте зброю!
Відкриваючи Форум, Голова КБФ звернувся до Конгресу США та спікера Джонсона із закликом розблокувати пакет військової допомоги: «Це питання виживання українського народу!». Наступного дня Арсеній Яценюк ще раз закличе: «Україна повинна перемогти. Дайте зброю!». «Нам потрібна допомога не „стільки, скільки можемо“, а до перемоги України», — наголосив він.
Початок Форуму став «натовським». Генсек Альянсу Єнс Столтенберг у спеціальному зверненні заявив, що зброя буде. «Держави НАТО надали 99% всієї військової допомоги Україні на десятки мільярдів доларів. І буде ще більше», — сказав Єнс. «Ми допомагаємо зробити ваші Збройні Сили і техніку сумісними з союзниками НАТО, готуючись до вступу України до Альянсу. Це не питання «якщо», це питання «коли», — запевнив посадовець.
Питання «коли», на яке поки немає відповіді, найбільше й турбує Україну напередодні саміту НАТО у Вашингтоні. На момент написання цієї статті стало відомо, що Парламентська Асамблея НАТО планує надати Україні, Боснії і Герцеговині та Грузії статус кандидатів на вступ до Альянсу. Ці зміни в партнерстві мають бути ратифіковані повним складом Асамблеї на весняній сесії наприкінці травня 2024 року у Болгарії.
Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО, заявив у виступі на Форумі, що настає вирішальний момент і «було б страшною історичною помилкою дати президенту Путіну перемогти». Росія виробляє все більше ракет і снарядів, а тому країни Альянсу повинні нарощувати виробництво засобів ураження. «Фінансові ресурси на це є», — сказав адмірал.
Другий і третій пакет допомоги вже на складах
У тому, що Росія почала виробляти більше далекобійних засобів ураження, можна було переконатися під час чергової повітряної тривоги вдень 21 березня. Організатори Форуму (Фонд «Відкрий Україну» Арсенія Яценюка) заздалегідь передбачили паралельний майданчик в укритті, де відбулася панель за участі спікерів українського парламенту. Тієї ж таки ночі оскаженіла росія завдала ще один черговий удар, ракети уразили споруди ДніпроГЕСу. Іноземним учасникам знову довелося відчути близькість війни в Європі.
Як ситуацію з військовою допомогою бачать в українському уряді, — про це у виступі розповіла віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. На військових складах у США готові і другий, і третій пакети допомоги, які ми мали б отримати, однак Україна вже четвертий місяць очікує на них. Вона зазначила, що Сполучені Шати просять з розумінням ставитися до внутрішньополітичних процесів у їхній країні.
Коментуючи статтю у виданні Financial Times про те, що США нібито просять не завдавати ударів по нафтопереробних заводах Росії, віцепрем'єр зазначила, що вони є законною військовою ціллю: «Зараз Україна діє відповідно до кращих стандартів НАТО».
Україні потрібно «все»!
Удари по російський нафтопереробних заводах потрібно продовжувати, вони мають значний вплив на здатність Росії вести війну, — заявив на Форумі Командувач Сил США у Європі у 2014−2017 роках генерал-лейтенант Бен Годжес. Він порадив ігнорувати заклики до припинення таких ударів.
Ще один генерал, ексдиректор ЦРУ, Девід Петреус дав зрозуміти, що допомога від США може бути схвалена незабаром. «Ми маємо деякі обнадійливі коментарі від спікера Палати представників Конгресу США. Сподіваюся, у наступні кілька тижнів правильне рішення буде прийняте», — підкреслив він.
Оперативну картину на фронті представив Андрій Білецький, командир Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ. «За 2 неповні місяці дій бригади під Авдіївкою знищено 2,5 тисячі російських солдатів, 18 танків, понад 50 одиниць легкої бронетехніки», — розповів він.
Відповідаючи на питання, що зараз найбільш необхідне Україні, Білецький заявив: «У таких випадках я кажу: абсолютно все. Не існує якоїсь ракети чи літака, які вирішують всі питання на фронті. Зброя на війні — це завжди сукупність засобів».
Генерал-лейтенант Дуглас Люте переконаний: «Немає жодного військового сенсу не надавати далекобійних ракет, які могли б допомогти розрізати логістичні ланцюги загарбника. Йдеться про кримський міст. І це допомогло б ізолювати російських агресорів».
Членство в НАТО і ЄС, допомога Україні, санкції, Папа Римський
Якщо говорити про загальну тематику виступів на Форумі, вони відображали реальність, у якій опинилися Україна і світ. Військова допомога Україні - як невідкладна потреба фронту. Членство в ЄС і НАТО — як мета, якої потрібно досягнути, щоб остаточно стати частиною євроатлантичного співтовариства і захиститися від монструозної деспотії на північний схід від свого кордону.
Виступи відзначалися одностайністю щодо ключових проблем, хоча й були різними за інтерпретаціями. Підтримка України у війні та повноцінні інтеграція в ЄС і НАТО сьогодні виглядають ознакою норми і адекватності. Росія — загроза, з цією диктатурою неможливо вести перемовини. Санкційна політика щодо агресора має бути вдосконалена і більш ефективна. Посол Курт Волкер окремо нагадав Папі Римському про те, якою мала би бути його пастирська місія. Міжнародний трибунал для путіна і його злочинних опричників повинен запрацювати. Колективному Заходу належить зробити висновки з власних помилок у нерозумінні природи російського авторитаризму, а Україні - не відмовитися від демократії під приводом війни.
КБФ: промови, які стають зброєю
Головний підсумок Київського безпекового форуму — Україна гуртує підтримку у світі. Робить це, зокрема, і в результаті таких дипломатичних заходів високого рангу.
Єнс Столтенберг, Роб Бауер, Герман Ван Ромпей, Жозе Мануел Баррозу, Кетрін Ештон, Андрюс Кубіліус, Бен Годжес, Девід Петреус, Філіп Зеліков, Деніел Фрід, Джон Гербст, Стівен Пайфер і багато інших іноземних учасників, яких тут варто згадати. Їхні посади й заслуги — цілі абзаци, що означають потужний вплив на європейську і світову політику, який сьогодні вкрай потрібен Україні для консолідації підтримки і допомоги в критичний період війни з росією. Сюди ж слід додати потужну лінійку українських спікерів, чиї прізвища знають і до чиїх голосів дослухаються у ключових столицях світу.
Це була яскрава і важлива подія. Київський безпековий форум став одним із потужних європейських майданчиків обговорення війни і миру. «Ми промовляємо слова й ідеї, які стають однією мовою у столицях наших союзників, обертаються рішеннями, які здатні рятувати, допомагати, перемагати», — написав у себе на Facebook Голова Київського безпекового форму Арсеній Яценюк, чий Фонд організував цю масштабну подію на підтримку України.
Це справді той приклад, коли промови стають зброєю.
