Україна повинна залишатися на порядку денному Європейського Союзу та Північноатлантичного Альянсу, її членство в цих організаціях відповідатиме національним інтересам країн-членів. Про це говорили учасники онлайн-дискусії Київського Безпекового Форуму на тему «Стратегічний форпост: як надати поштовх європейській інтеграції України та зміцнити Східну Європу?», організованої Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».
Данило Лубківський, колишній заступник Міністра закордонних справ України, член Наглядової ради фонду «Відкрий Україну», модератор дискусії, почав розмову з цілей, які стоять перед нами. «Для України найважливішою ціллю, як ми це розуміємо, є забезпечення надійного захисту від екзистенційної загрози, що надходить від Росії. Загрози, яка не зникне, навіть коли не стане Путіна. Тож як захиститися, як жити, маючи війну біля власних воріт? І як, попри це, розбудувати процвітаючу успішну державу? Ось які питання стоять перед Україною», - зазначив він.
За його словами, разом з ефективним стримуванням Росії успіх України передбачає кілька інших стратегічних передумов: «Серед них – потужний трансатлантичний зв’язок зі Сполученими Штатами, реальна інтеграція з Європейським Союзом і практична взаємовигідна співпраця зі своїми сусідами. Ось чого потребує наша безпека».
Прем’єр-міністр України 2014-2016 років, Голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк наголосив, що Україна має стати частиною низки регіональних ініціатив: «Ініціатива трьох морів - не бачу причин, чому б Україні не брати в ній участь. Бухарестська дев’ятка – це вже більш пов’язано з питаннями НАТО. Україна повинна бути партнером в таких ініціативах».
«Нам потрібна рішучіша, активніша і сильніша міжнародна співпраця з нашими друзями з регіону, такими як Литва, Польща, Угорщина. Ми маємо перегорнути сторінку суперечок та драм минулого, примиритися і дивитися в майбутнє», - підкреслив він. «Ось у чому мета - спільне процвітаюче світле майбутнє. Для України, для Європейського Союзу і для наших друзів у Сполучених Штатах», - додав Арсеній Яценюк.
Він наголосив, що Україна досягла багато у співпраці з ЄС: «Нам вдалося забезпечити енергетичну незалежність України. Українці отримали безвізовий режим. Разом із партнерами з ЄС та США ми стримали російську агресію і впровадили санкції проти Російської Федерації. Разом ми розпочали безпрецедентні реформи в Україні».
«Найкраща відповідь ізоляціонізму - це інтеграція. Найкраща відповідь диктатурі - демократія і ще більше демократії. Найкраща відповідь на кризу - це співпраця. Найкраща відповідь корупції - це незалежні суди та верховенство права», - сказав він.
Голова КБФ підкреслив, що за опитуваннями більшість українців і далі в переважній більшості підтримують як європейську інтеграцію, так і інтеграцію в НАТО: «Зараз Європейський Союз має показати приклад, стати взірцем процвітаючого сильного суспільства. А практична відповідальність української влади полягає в тому, щоб рухати реформи вперед і якомога сильніше триматися курсу на ЄС».
«Нам потрібна ясність. Слід чітко визначити цілі. Чи буде Україна членом Європейського Союзу? Ми розуміємо, що це буде довга складна дорога. Але ми маємо чітко сказати українському народу: ось той шлях, яким ми йдемо. Маємо також відповісти на запитання, чи стане Україна членом НАТО, і які передумови необхідно виконати для цього», - підкреслив він.
Щоб досягти цих цілей, підкреслив Голова КБФ, потрібна прозахідна коаліція в українському уряді та українській адміністрації.
Арсеній Яценюк також підкреслив, що цифри щодо імплементації Угоди про зону вільної торгівлі «не такі оптимістичні, як він очікував»: «У 2014-2015 роках виконання встановленого урядом плану дій щодо ЗВТ перевищувало 94%. На сьогодні це лише приблизно 38%».
«У Європейському Союзі нам потрібно проукраїнська коаліція. Наші польські, латвійські друзі - це ті, хто справді хоче бачити Україну частиною великої єдиної родини ЄС», - сказав він.
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус наголосив, що підтримка України з боку країн Європейського Союзу є недостатньою в нинішніх умовах. «Будьмо відвертими: підтримка України з боку ЄС не є особливо вражаючою, і вона не збільшується і не розширюється. Тож маємо зробити так, щоб це не стало тенденцією, а залишилося лише тимчасовим явищем», - сказав він.
«Можу сказати з позиції своєї країни, принаймні, що для нас суверенна європейська Україна з європейським вибором відповідає безпековим інтересам Литви», - наголосив міністр закордонних справ країни.
За його словами, попри кризу з коронавірусом Росія продовжує військову агресію проти України. «Якщо порівняти ситуацію минулого року, ми бачимо більше обстрілів, більше порушень з боку Росії. І також бачимо, що випробовується певна політика, як і раніше, щоб показати Росію як посередника, як спостерігача», - наголосив він.
Прикладом такої політики він назвав ідею створення Консультативної ради щодо Донбасу. «Вона не була створена, але така ідея існувала. І вона дещо смердить спробами Росії показати себе стороннім спостерігачем, нібито конфлікт відбувається в Україні між українцями і все», - підкреслив міністр закордонних справ Литви.
На його думку, для ефективної протидії російській агресії Україна повинна продовжувати курс реформ. «Звичайно, це легше сказати, ніж зробити, але останні рішення парламенту, ми також їх вітали публічно, я маю на увазі і закон про землю, і закон про банківську діяльність, було нелегко їх прийняти, але це було зроблено», - зазначив дипломат.
«Що треба робити в майбутньому? Знову-таки, зосередитися на удосконаленні верховенства права, реформуванні Офісу генерального прокурора, органів боротьби з корупцією, забезпечити їхню незалежність. Це важливо також для створення належного інвестиційного клімату, оскільки незалежно від російської агресії та пандемії рівень вимог щодо цього не буде знижено», - сказав очільник МЗС Литви.
Колишній Прем’єр-міністр і Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт вважає, що коронавірусна криза продемонструвала втрату США своїх лідерських позицій у світі. «Навіть до кризи з коронавірусом глобальна система співпраці була під загрозою і під великою напругою за різних обставин. Це і ревізіоністська Росія, і тут мені не треба вам пояснювати, ви знаєте не гірше мене. Дедалі напористіший Китай у багатьох галузях. І розладнані Сполучені Штати», - сказав він.
«В кращі часи ми просто сказали б: це глобальна криза, давайте сформулюємо спільну глобальну відповідь на неї. Натомість ми бачимо, що зараз міжнародна напруженість лише зростає», - додав Карл Більдт. Екс-глава уряду Швеції зазначив, що зараз Європейський Союз поступово перебирає на себе роль лідера у боротьбі з COVID-19.
За його словами, для України в сьогоднішніх умовах важливо забезпечити сильну економіку, продовжувати процес реформ і триматися цього курсу. «На цьому треба зосередитися, оскільки від цього залежить довіра з боку Європи і те, наскільки сильними будуть ті, хто хоче втручатися у справи України, розколювати країну і в кінцевому рахунку керувати нею», - підкреслив Карл Більдт.
«Безумовно, чимало вже було зроблено. Уряд Яценюка, скажімо, досягнув значних результатів. Останнім часом була проведена земельна реформа та ухвалено закон про банківську діяльність», - додав він.
Екс-глава уряду Швеції також наголосив на необхідності мати стабільний уряд. «Впродовж останніх місяців, звичайно, хотілося б бачити трохи більше стабільності в уряді, оскільки міністри та інші посадовці зачасто змінювалися, і це викликало певні питання щодо стабільності урядування», - зазначив він.
«Ми проходимо тяжкі часи. Світ вже не такий, яким був раніше. Перед нами постають виклики, до яких ми не звикли. Європа також проходить випробування, це очевидно. Сподіваюсь, вона впорається, але випробування є. А ваше першочергове завдання – це забезпечити сильну економіку в тяжкі часи, продовжувати процес реформ і триматися цього курсу. Якщо це буде так, ви і далі матимете увагу Європейського Союзу та подальшу підтримку з його боку. Я переконаний у цьому», - резюмував Карл Більдт.
Курт Волкер, спеціальний представник уряду Сполучених Штатів у справах України у 2017 – 2019 роках, наголосив, що вже зараз світ має думати як виходити з кризи після пандемії. «Мене непокоїть те, що коли ми будемо виходити з кризи, авторитарні країни, такі як Китай чи Росія, опиняться у кращому положенні щодо утвердження власних інтересів, оскільки їхні суспільства вже жорстко контролюються владою, контролюється інформація, контролюються ресурси, держава контролює підприємства, вона може маніпулювати питаннями боргу, економічних показників. А, значить, матиме перевагу над демократичними країнами, де є ринкова економіка і діють ринкові закони», - сказав він.
«Тому Захід має згуртуватися і зробити це швидко, а також подумати про те, в якому напрямку ми будемо рухатися після пандемії. Захід повинен бути більш згуртованим і більш амбітним», - вважає Курт Волкер.
На його думку, необхідно провести цілу низку зустрічей серед західних демократій-однодумців. «Сполучені Штати, Європейський Союз, НАТО, Група Семи, - які виробили би свій спільний порядок денний і визначили, яким ми хочемо бачити майбутній світ. Ми також маємо відновити зусилля щодо підписання Трансатлантичного пакту з питань інвестицій, зростання та витривалості. Аби замість того, щоб створювати бар’єри між країнами, як це відбувається останнім часом на Заході, ми могли б створити захисні бар’єри для значно ширшого демократичного співтовариства і убезпечити його критичну інфраструктуру, систему постачання та ресурси», - сказав він.
Важливу роль у процесі має відіграти і НАТО, вважає Курт Волкер. «Альянс повинен бути не закритою, а відкритою організацією. Будь-яка європейська країна, яка відповідає стандартам демократії, верховенства права, робить внесок у зміцнення спільної безпеки, повинна розглядатися як кандидат для вступу. Ми маємо вдихнути нову енергію в процес розширення, який втратив свою динаміку в останні роки».
Водночас країни-члени НАТО, за його словами, не мають особливого бажання приймати до своїх лав тих, чию частину територій окупувала Росія, «оскільки за п’ятою статтею це автоматично означало б необхідність воювати з Росією і відвойовувати ці території силою». Курт Волкер пропонує вийти з ситуації наступним чином: не давати Росії права вето щодо вступу цих країн до Альянсу.
«Словом, відповідна країна та НАТО підписують угоду стосовно того, що п’ята стаття не буде безпосередньо стосуватися окупованих територій. Ми зобов’язуємося першими не застосовувати силу, щоб їх повернути, і підтримуватимемо лише мирну реінтеграцію цих територій та відновлення цілісності країн, що прагнуть вступити до НАТО. Це має позбавити Росію стимулів щодо продовження окупації цих територій», - пояснив він.
На прохання модератора дискусії Курт Волкер також прокоментував нещодавню заяву Посла Сполучених Штатів у Варшаві про можливість розміщення ядерної зброї США на території Польщі. «Перш за все, я гадаю, посол насправді лише сказала про те, що ніяка можливість не знімається з обговорення повністю. А не те, що вже є плани це зробити. Тож не можна помилково тлумачити це в такий спосіб», - зазначив представник США.
«По-друге, наша мета, Сполучених Штатів, європейців, усіх нас полягає в тому, щоб роль ядерної зброї дедалі зменшувалася. На жаль, є такі країни, як Росія, яка має значні арсенали тактичної ядерної зброї, націленої на Європи. Вони порушили договір РМСД, тому мають також зброю проміжної дальності. Тож ми змушені стримувати такий розвиток ситуації щодо ядерної зброї. І, на жаль, є інші держави, наприклад, Китай, які також мають значні арсенали. Чи такі як Іран чи Північна Корея, які прагнуть створити повноцінну ядерну зброю. Отже, наше завдання – зменшити залежність від ядерної зброї. Але поки цього не сталося, ми маємо покладатися на постійні сили стримування і забезпечувати їхню максимальну ефективність, стабільність та надійність, щоб мати прогнозованість і не запроваджувати власні обмеження, допоки не буде міжнародних обмежень в контексті контролю над усіма такими озброєннями», - сказав Курт Волкер.
Голова Комітету Верховної Ради України з європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе своєю чергою підкреслила, що країни ЄС мають виступати єдиним фронтом у протистоянні російській агресії.
Вона наголосила, що Україна зробила великий внесок у європейську безпеку і стратегічне партнерство. «Це зробили тисячі українських військових і цивільних осіб, які загинули в результаті російської агресії проти нашої країни. Саме завдяки їхній пожертві «руський мир» було зупинено на нашому східному кордоні, а не на східному кордоні наших західних сусідів», - підкреслила голова Комітету.
Климпуш-Цинцадзе зазначила, що в Центральній та Східній Європі є спільне розуміння того, звідки надходить загроза, натомість цього розуміння немає у деяких країнах Західної Європи. «Нам усім дійсно бракує чесності і щирої єдності всередині ЄС та в межах ширшої Європи», - наголосила вона.
За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, Угорщина мала б згадати, як російські танки вдерлися до неї у 1956-му, і «нарешті припинити спекулювати на роздутих і по суті надуманих проблемах щодо угорської національної меншини в Україні і не блокувати нашу подальшу інтеграцію до НАТО».
«Так само певні сили у Польщі мають припинити зловживання певними історичними наративами заради внутрішніх інтересів і залишити історію історикам. Достатньо того, що Росія розігрує історичну карту. Ми не повинні їй допомагати в цьому», - додала вона. «Необхідно розуміти, що мати на сході слабку і нестабільну Україну дуже небезпечно як для країн Східної та Центральної Європи, так і для ЄС та НАТО. Отже, нам необхідно ставати сильнішими разом», - наголосила голова Комітету.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також підтримала пропозицію Арсенія Яценюка щодо участі України в Ініціативі трьох морів. «Є й інші регіональні ініціативи, які за умови включення України стали б лише сильнішими і ефективнішими. Тож я гадаю, усвідомивши, що бути разом – це в наших інтересах, що було б краще, якби Україна була членом ЄС і НАТО, краще не лише для нас, а й для національних інтересів наших партнерів, - оце і є наша спільна домашня робота щодо того, як інвестувати у наше спільне майбутнє», - сказала вона.
Марцін Босацький, польський політик, Сенатор, заступник глави парламентського Комітету у закордонних справах, висловив думку, що країни Центральної та Східної Європи мають однакову стратегічну чутливість та оцінку загроз. «Головною загрозою залишаються амбіції путінської Росії. І, можливо, як ви вже сказали, так буде і після Путіна. Амбіції Росії відновити контроль чи то вплив на нашу частину Європи. У цьому ситуація незмінна. Так було як 20, так і 10 чи 5 років тому. Змінюється лише здатність Заходу дати відповідь на це».
На думку сенатора, на відміну від часів Холодної війни чи навіть 5-10 років тому, «зараз, на жаль, Захід не є таким об’єднаним, і немає колишніх амбіцій, щоб змагатися». «Зокрема, через ті численні кризи, про які, наприклад, слушно говорив Карл Більдт. Але також через дедалі відчутніший брак як впевненості в собі, так і співпраці між двома берегами Атлантики, між США та Канадою і провідними державами Європи», - додав він.
В таких умовах треба відновлювати впевненість у собі, Європейського Союзу як такого, переконаний Марцін Босацький. «Чим потужнішим буде Європейський Союз, тим краще для нашого регіону. Лише Європейський Союз, який відновив впевненість у власних силах, зможе бодай думати про подальше розширення. А зараз це навіть не обговорюється через відсутність єдності та стратегічного мислення в європейських столицях», - сказав він.
Сенатор також наголосив, що Україна і Польща повинні зосередитися на стратегічній співпраці. «Україна і Польща потребують більше спільних стратегічних, дипломатичних, оборонних заходів. Але найпершою передумовою є відновлення довіри між нашими керівниками», - сказав він.
Марцін Босацький підкреслив, що чим більшим буде вплив таких країн, як Польща, Вишеградська група, Балтійські держави в межах європейських структур, тим краще буде для України.
Натомість, за його словами, сьогодні вплив країн Центральної і Східної Європи на політику Європейського Союзу слабне, зокрема, через погіршення стану демократії та верховенства права.
«Звіт організації «Freedom House», який було опубліковано 10 днів тому, свідчить про те, що рівень демократії у нашому регіоні зараз є найнижчим з початку 1990-х років. Він класифікує Угорщину як гібридну демократію, а Польщу – як країну, що наближається до такого стану. Саме в цьому причина послаблення нашого впливу на ключові країни Європи та Європейського Союзі в цілому, а також нашої здатності узгодити розбіжності між США та деякими європейськими державами в питаннях, що важливі для нас», - сказав він.
Данило Лубківський підвів підсумки дискусії: «Дві головні ідеї ми чули сьогодні: давайте згуртуємося, давайте триматися разом - і забезпечимо подальший поступ заради світової демократії, заради Європи і заради наших націй. Дякую!».
Київський Безпековий Форум – провідний міжнародний форум України з обговорення проблем миру і безпеки. Заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році.
-tmb-576x384.jpg)
