Успішна Україна, тобто, суверенна, демократична і процвітаюча, означатиме не просто перемогу Заходу, але й поразку «путінізму». Про це йшлося під час онлайн-дискусії Київського Безпекового Форуму «Хто воює проти світової демократії?», організованої Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».
Розпочинаючи розмову, модератор дискусії, колишній заступник Міністра закордонних справ України, член Наглядової ради фонду «Відкрий Україну» Данило Лубківський наголосив, що нова міжнародна реальність захопила Україну в 2014 році.
«У цьому році Росія напала на Україну. І на той час для нас міжнародний порядок, як ми знали його раніше, зазнав краху. Порушення Будапештського меморандуму, за яким ми відмовилися від ядерної зброї, показало, що ніхто не може почуватися в безпеці. Завдяки титанічним зусиллям українців, уряду, армії, за підтримки великої кількості міжнародних партнерів ми змогли стримати агресію і відстояти свою незалежність», – зазначив він.
Данило Лубківський підкреслив, що агресія Росії проти України вже триває 6 років. «Крим та частина Донбасу залишаються під російською окупацією. Але Україна показала свою екзистенційну силу. Ми усвідомлюємо, що Україна не є єдиною мішенню кремлівської політики. Амбіції та бажання Путіна полягають у тому, щоби створити новий міжнародний порядок», – сказав дипломат.
Арсеній Яценюк, Прем’єр-міністр України 2014-2016 років, засновник Фонду «Відкрий Україну» та Київського Безпекового Форуму, назвав неприпустимим те, що Росія спонукає Україну «через так звані «місцеві вибори» та дивні робочі групи з представниками Донецька і Луганська, легітимізувати своїх маріонеток».
«Ідея Росії полягає в тому, щоб зруйнувати Україну як незалежну державу. Я переконаний, що в нинішніх умовах виконання Мінських домовленостей в російській інтерпретації, у російському тлумаченні – це катастрофа для українського народу і української держави», – наголосив він. Засновник КБФ підкреслив, що найкращою відповіддю на це «має стати єдина позиція з Європейським Союзом»: «Нам потрібне потужне лідерство Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки».
«Путін має усвідомити, що він не зможе вирішувати свої проблеми за рахунок України. Він має зрозуміти, що політика замирення агресора, яка показала свою неефективність у минулому столітті, не буде в нинішніх умовах застосована до нього», – наголосив Арсеній Яценюк. «Путін хоче займати центральне місце серед усіх диктаторів Європи. Ми мусимо їх зупинити. І захистити Україну як одного з головних захисників демократії в Європі. Ми це показали, ми це довели, тож давайте разом це зробимо», – сказав екс-прем’єр.
Він підкреслив, що бачить певний «вакуум влади в сучасному світі»: «Природа не терпить порожнечі. А диктатори не терплять слабких демократій. І це саме те, що ми зараз маємо». «Демократія має формувати сильне лідерство, щоб захищати себе і стримувати диктаторів. А зараз диктатори почуваються досить добре. Погляньте на президента Путіна», – сказав засновник КБФ.
Арсеній Яценюк нагадав, що 13 років тому як Міністр закордонних справ України мав зустріч із тодішньою Держсекретарем США Кондолізою Райс. Він зазначив, що під час цієї зустрічі сказав – «Україна оточена російськими військовими силами. Погляньте на Білорусь, Росію, на події в Криму, що відбувається в Придністров’ї. Ми – в російській облозі». А 7 років потому Росія незаконно анексувала Крим і надіслала свої війська до Донецька і Луганська.
«Україна стримала російську агресію. Без сумніву, ми зробили це за підтримки наших західних союзників та вільного світу. Але Україна і досі в оточенні Росії і під загрозою повномасштабної російської агресії. Ми захистили нашу Батьківщину і захистили вашу незалежність та вашу демократію», – наголосив він. «Нам необхідне потужне американське лідерство, сильні Сполучені Штати і Європейський Союз. Трансатлантична єдність – це найкращий рецепт, як зупинити і стримати диктаторів, таких як Путін», – підкреслив Арсеній Яценюк.
За його словами, дезінформація – це один із найбільших викликів сучасності, на який треба реагувати негайно. «На мою думку, вже немає справжньої повноцінної свободи слова. Що ми спостерігаємо зараз у певних частинах світу – те, що можна назвати «свободою брехні». І це найбільший виклик», – підкреслив він. У сучасному світі, наголосив Арсеній Яценюк, «усе біле можна легко подати як чорне, усе кругле змалювати як квадратне»: «Тож я вважаю дезінформацію одним із найбільших викликів, на який треба реагувати негайно».
Нині з дезінформацією борються глобальні ЗМІ, такі як Washington Post, New York Times, – глобальні медіа, які борються за свободу: «Те ж саме відбувається і в Україні, але ми маємо брак простору свободи слова. Йдеться про те, хто володіє засобами масової інформації в Україні, українськими телевізійними каналами. Наприклад, Путін контролює 50% усіх новинних каналів в Україні. А це означає, що він на 50% може легко контролювати уми та серця українців», – сказав засновник КБФ.
Арсеній Яценюк наголосив, що мета Путіна – не транслювати власний наратив, а підірвати правду: «Мета Путіна – принести хаос в Україну і в західний світ. Мета Путіна – підірвати довіру. Довіру до лідерства, довіру до лідерів і до цінностей. І ми повинні з цим боротися – нашою власною правдивою інформацією, реальною свободою слова, ефективною журналістикою та незалежними новинними ЗМІ».
Енн Епплбаум, американська журналістка, лауреатка однієї з найпрестижніших у світі відзнак для журналістів – Пулітцерівської премії – своєю чергою наголосила, що в сучасному світі лінія розмежування пролягає не між диктатурами та демократіями. Головна розбіжність, яка раптово проявилася в усьому світі, – це різниця між державами, керівництво яких викликає довіру, які мають компетентний управлінський апарат, і які можуть об'єднати свої нації перед лицем сучасних криз, вважає журналістка.
Вірус, за її словами, оголосив і виявив ті розбіжності, яких ми не бачили раніше. «І я боюся, що після цієї кризи, звичайно, багато що залежатиме від результатів виборів у США, але в результаті цієї кризи для Сполучених Штатів буде надзвичайно важко відігравати ту ж саму роль лідера, як це було раніше. Не лише військового лідера чи лідера військово-політичного альянсу, а радше морального лідера, на якого рівнялися б інші країни».
«Але це не означає, що демократії кінець, що на ній треба ставити хрест. Але це означає, що Сполучені Штати у своїй колишній ролі лідера демократичного табору більше не матимуть такого ж престижу і здатності до лідерства, як це було раніше. Але буде дуже важко повернутися до світу, в якому автоматично сприймається лідерство США», – зазначила вона.
На думку Енн Епплбаум, урок цієї кризи полягає в тому, що успішні уряди – це якраз ті, які мають не лише найефективнішу систему урядування, але можуть викликати довіру і забезпечувати єдність своєї нації. «Україна зробила чимало кроків у цьому напрямку в останні кілька років», – зазначила журналістка.
Деніел Фрід, американський дипломат, колишній заступник Державного секретаря Сполучених Штатів з питань Європи та Євразії, координатор санкційної політики США під час адміністрації Президента Барака Обами натомість зазначив, що витривалість Штатів часто недооцінюють.
«Я достатньо літня людина і пам’ятаю попередні періоди, коли передрікали падіння Америки, коли передрікався занепад Америки. Але цього не сталося. Демократії мають внутрішню витривалість. Історія показує, що Сполучені Штати в критичні часи можуть витягти себе зі скрутного становища. І саме це відрізняє нас від Росії, де інституційний потенціал власне не існує», – наголосив він.
Американський дипломат також зазначив, що успішна Україна, тобто, суверенна, демократична і процвітаюча, «означатиме переконливу перемогу не лише для Сполучених Штатів та Заходу, і перш за все, звичайно, для України, але це буде означати також поразку путінізму».
«Путін напав на Україну в 2014 році не для того, щоб анексувати Крим і захопити Донбас, а для того перш за все, щоб заблокувати реформістський прозахідний курс України. Це конче важливо для російського наративу. Уявіть собі, якби Україна більш-менш пішла тим же курсом, яким 30 років тому пішла Польща. Така Україна завдала б нищівного удару путінізму, оскільки б продемонструвала росіянам, що альтернативний шлях можливий і для них. Для росіян ототожнення з українцями означає, що успішна європейська Україна показала б всю неправдивість російської тези про те, що Росія – це окрема цивілізація, і що загальні правила демократії до неї застосувати неможливо», – наголосив Деніел Фрід.
За його словами, виклик для України сьогодні величезний. «Але зараз ми знаємо, що така успішна внутрішня трансформація, яка відповідає зовнішньополітичним прагненням, є можливою. Українське суспільство показало величезну витривалість ще з часів Помаранчевої революції. Вони наочно доводили брехливість російської пропаганди щодо того, що Україна може існувати лише у фашистських формах. Це досить потужна платформа, на якій можна будувати сучасний демократичний наратив. Це можна зробити. І саме в цьому полягатиме успіх. Слабкість Путіна полягає в тому, що він стверджує, що української нації не існує, окрім як у міфології певних західноукраїнських націоналістів. Українці мають можливість заперечити це і впровадити краще урядування», – зазначив дипломат.
Ребекка Гармс, німецька політична і громадська діячка, член Європейського парламенту у 2004-19 роках наголосила на важливості довіри між народом та владою: «Саме це визначає, чи ми зможемо як суспільство впоратися з усіма викликами, які принесла ця пандемія. Це саме та ситуація, в якій довіра потрібна як ніколи. І я хотіла би висловити сподівання, що країни, які почали добре в цьому плані, будуть тримати цю динаміку і впродовж наступних місяців».
Вона зазначила, що коли почалася пандемія, Європейський Союз виглядав досить слабким. «Водночас зараз, і це особливо важливо для тих дебатів, які точаться у країнах Східної Європи, Європейський Союз знову виглядає як наддержавний союз незалежних, вільних держав на європейському континенті».
«Він показує набагато кращі результати, і рішення, які ухвалюються, є дійсно ефективними. Ті заходи, які були ухвалені спільно на рівні ЄС, для того, щоб допомогти сфері охорони здоров'я країн-членів, а також країнам Східного партнерства і Західних Балкан, ці схеми підтримки країн є дійсно ефективними. Соціально-економіка підтримка, яка надається усім країнам-членам ЄС і країнам Східного партнерства, є чудовою. Пакет заходів економічного стимулювання в межах Європейського Союзу вперше досягнув рівня економічного відродження за планом Маршалла», – додала вона.
Ребекка Гармс також висловила сподівання у незмінності позиції країн ЄС щодо продовження санкцій проти Росії. «Через КОВІД-19 є певний шанс для Росії отримати більше впливу на ці рішення у своїх інтересах. Але Росії не вдалося це зробити».
Вона також зазначила що, не рекомендувала б фундаментально ставити під сумнів Мінські домовленості. «Колишнє українське керівництво підписало ці домовленості, ми критично і скептично відносилися до них від самого початку, але якщо ви хочете, щоб санкції залишалися, а ви цього, певно, хочете, то не ставте під сумнів саму основу Мінських домовленостей. Зосередьтеся на припиненні вогню, як роблять певні українські політики. Я думаю, це найкращий спосіб».
«Я гадаю, що українці повинні продовжувати свої реформи, які було започатковано. Я думаю, що нове управління також має зосередитись зокрема і на реформі системи охорони здоров'я та інших галузей. І показувати, довести, що процес реформ дійсно продовжується», наголосила вона.
Пітер Померанцев, британський журналіст та автор, запрошений старший науковий співробітник Інституту глобальних справ Лондонської школи економіки зазначив, що зараз світ опинився у ситуації, яка нагадує релігійні війни в Європі: «Скажімо, Столітню війну, коли всі боролися з усіма, а потім виникла чума, яка викосила половину Європи. Отже, паралелі тут досить чіткі».
«Коронавірус постав перед усіма політтехнологами, маніпуляторами, бійцями інформаційної війни, як вони себе називають, і говорить їм: ось у чому реальність – смерть є реальність. Дуже цікаво зараз спостерігати за політиками, які звикли поводитися як матадори, ухиляючись від реальності, від наслідків своїх дій, від правди, закриваючись пропагандою. І не лише Трамп, а й Путін та деякі інші, коли вони зіткнулися з ситуацією, коли смерть наздоганяє нас і показує кожному, що він є насправді», – сказав Пітер Померанцев.
Він переконаний, що на цьому тлі виникає «новий тип героя – технократ, такий собі сірий, непримітний, але зі здоровим глуздом». «На його фоні всі ці показні випади Трампа чи Путіна видаються нікчемними. Ми потребуємо південних корей, тайванів, меркелів. Тож я сподіваюся, що настали часи, коли реальність та політики, що розуміють реальність, повернуть свій вплив», – зазначив британський журналіст.
Щодо прагнень Кремля, Пітер Померанцев зазначив, що Росія зацікавлена не лише в хаосі, а в тому, щоби розірвати логічний зв'язок між демократією і процвітанням. «Україна – яскравий приклад. Що говорять росіяни про Україну? Бачите, вони боролися за демократію, а отримали війну і руїну. З інформаційної точки зору є ціла низка таємних кампаній, які проводяться в Україні з єдиною метою – щоб показати: бачите, вони боролися за свободу, а отримали кров».
«Те саме вони говорять і про Близький Схід, про країни Східної Європи. Скажімо, є такі кампанії, в межах яких росіяни стверджують про Балтійські держави: вони боролися за свободу у 1989 році, а що вони роблять зараз? – миють туалети в Лондоні. Тобто, це певна помста за 1989 рік з боку Росії. Це така собі путінська антиідеологія, коли вони стверджують, скажімо: так, можливо, у нас є корупція, але корупція скрізь, тому немає сенсу прагнути прогресу в цьому плані, немає сенсу прагнути кращого майбутнього, оскільки все прогнило. Вони готові навіть розпочинати війни, аби довести це «все прогнило», – переконаний журналіст.
Він наголосив на результатах свіжих досліджень щодо коронавірусу та України: «Вони показують, що українські люди дуже стійкі. Вони звикли до таких криз, як Чорнобиль, чи того, що було в 1990-х роках, і вони набагато витриваліші, ніж західні громадяни, які часто піддаються істериці. Що дуже цікаво в цьому контексті – це роль громадянського суспільства. Люди в Україні мають велику довіру до представників громадянського суспільства. І я думаю, що майбутнє для України полягає в тому, щоб об'єднати зусилля громадянського суспільства та уряду».
На думку філософа, директора аналітичних проектів «Інтерньюз-Україна», головного редактора ініціативи «UkraineWorld» Володимира Єрмоленка, ми повертаємося до «зоополітики»: «Це така біологічна чи зоологічна метафора для визначення політичних органів чи політичних діячів. І це за своєю природою є досить небезпечно. Це не лише те, що відбувається, скажімо, в Росії чи Сполучених Штатах, – це відбувається повсюдно. І в цьому випадку, якщо подивитися на сучасну Росію, на Кремль, то це, мабуть, є найкращим прикладом зоополітичної ідеології».
Він наголосив на ключовій відмінності між різними культурами. «Вона полягає в тому, чи може та чи інша політична культура зосередити свій погляд на собі заради своїх громадян, чи вона здатна лише на експансію. І ми бачимо, що російська політична культура є експансіоністською за своєю природою. Путін сам визначав її як такого собі ведмедя, який захищає свою тайгу, але водночас розширює свої володіння»
«Отже, постає питання, що станеться з Росією, коли доведеться дбати про своїх громадян замість того, щоб приєднувати чужі території, скажімо, України чи Сирії. І велике питання, чи буде Росія ефективною, чи ні, але я побоююся, що як тільки вона побачить, що вона не є ефективною, то вона буде знову вдаватися до нових експансій. Отже, коронавірус може лише стимулювати авторитарні режими до нових експансій. І ми не повинні забувати про це», – підкреслив Володимир Єрмоленко.
Київський Безпековий Форум – провідний міжнародний форум України з обговорення проблем миру і безпеки. Заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році.